Сторінки історії компанії «РОСАВА», присвячені 45-річному ювілею

22 грудня 1972 року - день випуску першої шини на білоцерківському шинному заводі. Ця дата вважається днем ​​заснування.

У 2017 році компанія «РОСАВА» відзначатиме свій 45-річний ювілей.

Пройдений шлях від першого кілочка до випуску 200 млн. шини, багатогранний і цікавий.

Долю потужного промислового підприємства створювали багато поколінь шинників - ті, хто стояв біля витоків народження підприємства та випуску першої шини, кому довелося бути в центрі подій і ті, хто продовжив традиції попередніх поколінь.

Ми починаємо серію публікацій про важливі моменти створення та розвитку підприємства.

Бути шинному заводу в Білій Церкві!

Потреба в гумотехнічних виробах і шинах в 60-ті роки минулого століття в СРСР різко зростала. В Укрраднаргоспу розробляли програму розвитку цієї галузі та створення в республіці великого комплексу з виробництва гумових виробів. На той момент були пропозиції від місцевих органів влади Донецької, Луганської, Івано-Франківської та Рівненської областей з розміщення підприємств в цих регіонах. Попередній вибір зупинили на майданчику для будівництва шинного заводу в районі Івано-Франківська.

Але влітку 1963 року після візиту в Укрраднаргосп секретаря міськкої партії міста Біла Церква Яригіна Єфрема Денисовича, ситуація кардинально змінилася. Під час його зустрічі в Києві з начальником Головного управління нафтопереробної і нафтохімічної промисловості Укрраднаргоспу Лісничим Г.Є., він повідомив, що місто Біла Церква перебувало у важкому соціальному та економічному становищі. З населенням близько 70 тис. чоловік більше 10 тисяч було безробітних. Не було міських очисних споруд, що спричиняло серйозні проблеми, особливо з санітарією. Не було нормальної лікарні, поліклініки, не будувалося житло. Та й коштів у міста для вирішення цих та інших гострих питань теж не було. Яригін Є.Д. звернувся з проханням передбачити будівництво якихось промислових об'єктів в Білій Церкві, що дозволить вирішити існуючі проблеми.

Григорій Омелянович Лісничий особисто відвідав Білу Церкву, розглянув місце, яке запропонували для будівництва заводу - багаті на чорнозем землі, які належали селекційній станції. Місце хороше, рівне, недалеко від міста Біла Церква, який славиться чудовим дендропарком «Олександрія», мальовничими берегами річки Рось. І природні умови були тут придатними для працівників такої промисловості, як нафтохімія з важкими умовами праці, і місце привабливе поблизу Києва. Все зваживши, Лісничий Г.Є. прийшов до твердого переконання, що розмістити шинний завод необхідно в Білій Церкві. «І для міста це вихід, і люди, які тут живуть, і, ті, хто приїде сюди працювати, будуть вдячні», - міркував він.

На превелику силу пропозицію про будівництво заводу було прийнято керівництвом ЦК хімічної промисловості СРСР і Укрраднаргоспу. І було прийнято рішення про будівництво великого промислового комплексу: шинного заводу, заводів з виробництва гумотехнічних і азбестотехнічних виробів, об'єктів загальнозаводського господарства. А так як для будівництва такого великого комбінату знадобилася б не одна тисяча робітників та інженерно-технічних працівників, здебільшого приїжджих, то було передбачено будівництво великої кількості житла, необхідної інфраструктури для нормального життя і відпочинку людей. Після створення дирекції та затвердження проектного завдання на будівництво комбінату (розпорядження від 25.10.1965 р.), почали будувати основні промислові об'єкти - шинний завод, ТЕЦ, механічний завод. Промисловий майданчик займав 301 га, в тому числі один тільки основний корпус шинного заводу -182 га. Всього належало побудувати і ввести в експлуатацію 150 об'єктів. Вів роботи потужний будівельно-монтажний трест «Білоцерківхімбуд» (керівник В. Стацюра).